ПОЛОЖЕННЯ ПРО МЕТОДИЧНУ РАДУ СЕЛИЩЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

ПОЛОЖЕННЯ ПРО МЕТОДИЧНУ РАДУ

СЕЛИЩЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

 

Методична рада закладу скликається 4 рази на рік. До складу методичної ради входять директор закладу, заступник директора та керівники методичних об’єднань.

Методична рада створена для концентрації управління з вирішення головного завдання: реалізації діяльності закладу освіти, що вимагає значного науково-практичного пошуку, аналізу та прогнозування розвитку закладу.

 

Мета роботи методичної ради:

• удосконалення освітнього процесу;

• підвищення професійної майстерності і творчого пошуку вчителів;

• науково-методичне забезпечення освітнього процесу;

• навчання педагогічних кадрів.

 

Завдання методичної ради:

• діагностика методичного забезпечення освітнього процесу та методичної роботи закладу;

• розробка різних варіантів змісту освіти, навчальних планів і програм, нових методичних технологій організації освітнього процесу в закладі;

• створення і організація творчих (постійних і тимчасових) груп і об'єднань учителів.

 

Зміст діяльності методичної ради:

• визначає, відбирає і розробляє різні варіанти змісту освіти у закладі, навчальних планів, програм, підручників, технологій, форм і методів освітнього процесу та способів їх реалізації;

• організовує роботу з підвищення кваліфікації вчителів та впровадження інноваційного педагогічного досвіду;

• формує мету і завдання методичного забезпечення освітнього процесу, методичного навчання педагогічних кадрів.

 

Місія методичної роботи в сучасних умовах полягає у стимулюванні професійного інтересу, сприянні формуванню особистісного професійного запиту вчителя та його задоволення для вдосконалення педагогічної практики (особистісного професійного розвитку).

 

Метою сучасної методичної роботи є створення умов для особистісного професійного розвитку кожного вчителя. Ця мета конкретизується в завданнях:

• створити інформаційно-освітнє середовище професійного розвитку вчителя різними засобами, зокрема й із використанням хмарних технологій, соціальних мереж тощо. Напрямами опосередкованого інформування можуть бути сучасні тренди в освіті, успішні практики, педагогічні відкриття, альтернативні думки, дискусії тощо;
• створити методичну афішу (анонс науково-методичних заходів, які будуть проводитися на міському, обласному та всеукраїнському рівнях: безкоштовні або за кошти учасників тренінги, квести, семінари, конференції, екскурсії, вебінари тощо, які проходять як у робочі, так і у вихідні дні). Учитель відповідно до власного педагогічного інтересу зможе обрати види, форми, суб’єктів освітньої діяльності та сформувати індивідуальний навчальний план;
• створити методичну інфраструктуру, залучити зовнішні ресурси для участі у методичній роботі закладу освіти, активізувати внутрішні ресурси для задоволення професійного інтересу вчителів та вдосконалення ними власної педагогічної практики;
• організувати підтримку в розробленні вчителем цільової програми професійного розвитку, індивідуального плану професійного вдосконалення;
• спроектувати особистісно орієнтовану адаптивну організаційну структуру методичної роботи, спрямовану на задоволення запитів кожного вчителя закладу.

 

Це має забезпечити результат: задоволення професійного інтересу кожного вчителя, високий рівень його особистісного професійного розвитку, що виявляється в удосконаленні педагогічної діяльності.