paperclip paperclip

Освітня програма 2022/2023

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Селищенського ліцею

Гніванської міської ради

Вінницької області

 

на 2021-2022 навчальний рік

 

  

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ 

1.1.          Призначення закладу освіти та засоби реалізації

1.2.          Опис «моделі» випускника закладу освіти

1.3.          Цілі та завдання освітнього процесу закладу освіти

РОЗДІЛ 2. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

2.1. Обґрунтування освітньої програми початкової освіти

2.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

2.3. Загальний обсяг навального навантаження для здобувачів початкової освіти

2.4. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

2.5. Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей здобувачів початкової освіти

2.6. Навчальний план для 1-2 класів початкової освіти з навчанням українською мовою

2.7. Навчальний план для 3-4 класів початкової освіти з навчанням українською мовою

РОЗДІЛ 3. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

3.1. Обґрунтування освітньої програми базової середньої освіти

3.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

3.3. Загальний обсяг навального навантаження для здобувачів базової середньої освіти

3.4. Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей здобувачів базової середньої освіти

3.5. Навчальний план 5 класів базової середньої освіти з навчанням українською мовою

3.6. Навчальний план 6-9 класів базової середньої освіти з навчанням українською мовою

РОЗДІЛ 4. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

4.1. Обґрунтування освітньої програми повної загальної середньої освіти

4.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти

4.3. Загальний обсяг навального навантаження для здобувачів повної загальної середньої освіти

4.4. Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей здобувачів повної загальної середньої освіти

4.5. Навчальний план 11 класів повної загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

РОЗДІЛ 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСОВУВАННЯ  В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

РОЗДІЛ 7.  ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

РОЗДІЛ 8. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

РОЗДІЛ 9. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

РОЗДІЛ 10.  СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

                 


ВСТУП


 

Освітня програма Селищенського Ліцею Гніванської міської ради є наскрізною, оскільки охоплює три рівні освіти:

·        початкова освіта тривалістю чотири роки;

·        базова середня освіта тривалістю п'ять років;

·        повна загальна середня освіта тривалістю два (три) роки.

         Освітня програма розроблена на виконання:

·         Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017);

·         Закону України «Про повну загальну середню освіту» (Прийняття від 16.01.2020. Набрання чинності 18.03.2020 ),

·         Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022; крім того:

·         Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська заклад освіти» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);

·         Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року №957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2022;

·         Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами»;

·         Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

·         Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898;

·         Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 ;

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти»;

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

·         Наказу Міністерства освіти і науки від 28.11.2019 України №1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для здобувачі освітив 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698).

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для здобувачі освітив 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698).

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам».

·         Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

·         Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224).

 

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених відповідним Державним стандартом освіти.

 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-       дитиноцентрованості і природовідповідності;

-       узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-       науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-       наступності і перспективності навчання;

-       взаємозв'язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-       логічної послідовності і достатності засвоєння здобувачами освіти предметних компетентностей;

-       можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-       творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-       адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 Освітня програма містить:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

- перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

- загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

- опис очікуваних результатів навчання та компетентностей здобувачі освітив;

- форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітня програма схвалюється педагогічною радою ліцею та затверджується директором,  оприлюднюється на вебсайті ліцею.

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 Навчальний план Селищенського Ліцею Гніванської міської ради охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження спецкурсів, курсів за вибором та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.  

Навчальний план зорієнтований на роботу ліцею за 5-денним навчальними тижнем.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

 


РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ


 

1.1.          Призначення закладу освіти та засоби реалізації

 

 

        Призначення закладу освіти полягає в наданні якісної повної загальної середньої  освіти. Освіта сьогодні покликана займатись особливим духовним творенням – готувати нову людину – громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм, гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості. Нове століття змінило стратегічні пріоритети розвитку освіти. Щоб відповідати високим стандартом і вимогам нової епохи, сучасній людині необхідні знання в широкому спектрі галузей, вона повинна вміти засвоювати все нові й нові способи та види діяльності.

У закладі освіти досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту навчальних програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

  уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

   надання здобувачам освіти можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

   поглиблене вивчення окремих предметів;

  надання здобувачам освіти можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

   оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

   надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

         Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:

·        формування в здобувачі освітив сучасної наукової картини світу;

·        виховання працьовитості, любові до природи;

·        розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;

·        формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

·        інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

·        формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

·        виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших;

·        створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

·        формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Реалізація освітньої програми закладу освіти здійснюється через три рівні освіти:

·        початкова освіта тривалістю чотири роки;

·        базова середня освіта тривалістю п'ять років;

·        повна загальна середня освіта тривалістю два (три) роки.

 

 


1.2.          Опис «моделі» випускника закладу освіти

 

Модель випускника Нової Української Школи - це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник закладу освіти має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані здобувачем освіти тісно взаємопов'язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник - це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

  випускник закладу освіти добре проінформована особистість;

  прагне до самоосвіти та вдосконалення;

  готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

  є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

  свідомо ставиться до свого здоров'я та довкілля;

  мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

 

Випускник початкової освіти має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової середньої освіти:

·        володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює навчальні програми з усіх предметів навчального плану;

·        має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);

·        володіє основами комп'ютерної грамотності;

·        знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;

·        оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;

·        дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя;

·        готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник повної загальної середньої освіти:

·        має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання;

·        володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);

·        володіє культурою інтелектуальної діяльності;

·        знає і поважає культуру України та інших народів;

·        поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування;

·        має почуття соціальної відповідальності;

·        веде здоровий спосіб життя;

·        володіє способами отримання інформації;

·        прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

 

 

1.3.          Цілі та завдання освітнього процесу закладу освіти

 

Цілі та завдання освітнього процесу закладу освіти на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені «моделлю» випускника, призначенням і місцем закладу освіти в освітньому просторі населеного пункту, громади, району, тощо. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і завдань.

Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.     Забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової середньої, повної загальної середньої освіти на рівні вимог державного стандарту;

2.     Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.     Створити   основу для адаптації здобувачів освіти до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.     Формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до навчальної діяльності;

5.     Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти;

6.     Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів підвищення кваліфікації;

7.     Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.     Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази закладу освіти.

 


 РОЗДІЛ 2. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ


2.1. Обґрунтування освітньої програми початкової освіти

 

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма початкової освіти розроблена на виконання:

·          Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

·          Закону України «Про повну загальну середню освіту» (Прийняття від 16.01.2020 р. Набрання чинності 13.03.2020 р.);

·          Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська заклад освіти» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);

·          Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

·          Наказу МОН від 08 жовтня 2019 року №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;

·          Наказу МОН від 08 жовтня 2019 року №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

·          Наказу МОН України від 12.08.2022 року № 743 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

·          Наказу МОН України від 15.07.2016 № 834 «Дидактичне моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання в початковій закладі освіти»;

·          Наказу МОН від 20 серпня 2018 року №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачі освітив першого класу у Новій українській закладі освіти»;

·          Наказу МОН від 27 серпня 2019 року №1154 «Про затвердження

методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачі освітив другого класу у Новій українській закладі освіти»;

·          Листа Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України №2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018 «Формувальне оцінювання здобувачі освітив 1 класу»;

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) та Типової освітньої програми для здобувачі освітив 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743). У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Освітня програма для 3-4 класів розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688), відповідно до Типової освітньої програми для здобувачі освітив 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743).

 

 


2.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

 

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

 


 

2.3. Загальний обсяг навального навантаження для здобувачів початкової освіти

 

Освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв'язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачі освітив 1-4 класів складає 3325 годин/навчальний рік (3500 годин/навчальний рік), а саме:

-       для 1-х класів - 735 годин/навчальний рік, (805 годин/навчальний рік);

-       для 2-х класів – 840 годин/навчальний рік, (875 годин/навчальний рік);

-       для 3-х класів – 875 годин/навчальний рік, (910 годин/навчальний рік);

-       для 4-х класів – 875 годин/навчальний рік, (910 годин/навчальний рік).

У початковій закладі освіти здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні української мови, англійської мови та інформатики відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

 

 


2.4. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

 

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

·        мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська); математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

·        природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки унавколишньому світі;

·        технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

·        інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв'язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

·        соціальна і здоров'язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров'я та здоров'я інших;

·        громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв'язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

·         мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо -творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

·        фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Українська мова». Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика». Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». Інформатична освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Інформатика», мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».

 

 


2.5. Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1)      вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)       математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4)   компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5)  інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6)       екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7)    інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8)      навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10)    культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (закладі освіти, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом:

формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості;

підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними цією Типовою освітньою програмою.

Формувальне оцінювання має на меті:

• відстежувати навчальний поступ здобувачів освіти;

• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;

• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

• запобігати побоюванням дитини помилитися;

• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності здобувачі освітив, вправ тощо;

• постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці з боку вчителів, батьків і самих здобувачі освітив;

• поточного, зокрема й формувального, оцінювання;

• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання - дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

 


 

2.6. Навчальний план для 1-2 класів початкової освіти з навчанням українською мовою

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у
класах

 

1

2

Разом

Українська мова

5

5

10

Іноземна мова (англійська)

2

3

5

Математика

3

3

6

Я досліджую світ*

7

8

15

Мистецтво**

2

2

4

Фізична культура ***

3

3

6

Усього

19+3

21+3

40+6

Гранично допустиме тижневе навчальне
навантаження на учня

20

22

42

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична - 1; природнича, технологічна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична - разом 4; інформатика - 1 (у 2 класі)

** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачі освітив, але обов'язково фінансуються

 


2.7. Навчальний план для 3-4 класів початкової освіти з навчанням українською мовою

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у
класах

 

3

4

Разом

Українська мова

5

5

10

Іноземна мова (англійська)

3

3

6

Математика

4

4

8

Я досліджую світ*

7

7

14

Інформатика

1

1

2

Мистецтво**

2

2

4

Фізична культура ***

3

3

6

Усього

22+3

22+3

44+6

Гранично допустиме тижневе навчальне
навантаження на учня

23

23

46

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична - 1; природнича, технологічна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична - разом 4

** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

*** Години, передбаченні для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачів освіти.

 

 


РОЗДІЛ 3. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ


 

3.1. Обґрунтування освітньої програми базової середньої освіти

 

Освітня програма базової середньої освіти розроблена на виконання:

·         Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017);

·         Закону України «Про повну загальну середню освіту» (Прийняття від 16.01.2020. Набрання чинності 18.03.2020 ), крім того:

·         Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська заклад освіти» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);

·         Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898;

·         Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392;

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти»;

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

·         Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для здобувачі освітив 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698).

 

 


3.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати здобувачі освіти, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти здобувачі освіти повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 за № 184/28314.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

 


 3.3. Загальний обсяг навального навантаження для здобувачів базової середньої освіти

 

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5 класу (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 6-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5407,5 годин/навчальний рік (6020 годин/навчальний рік):

-         для 5-х класів – 1032,5 годин/навчальний рік, (1085 годин/навчальний рік);

-         для 6-х класів – 1032,5 годин/навчальний рік, (1190 годин/навчальний рік);

-         для 7-х класів - 1085 годин/навчальний рік, (1225 годин/навчальний рік);

-         для 8-х класів – 1102,5 годин/навчальний рік, (1260 годин/навчальний рік);

-         для 9-х класів – 1155 годин/навчальний рік , (1260 годин/навчальний рік).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачі освітив. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти. Варіативна складова використана на:

                     збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня;

                     запровадження курсів за вибором, що розширюють обране закладом освіти світоглядне спрямування (Родинні фінанси, Фінансово-грамотний споживач, Фінансова культура, Прикладні фінанси, Права дитини, Права дитини у вільній країні);

                       проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих здобувачів освіти чи груп здобувачів освіти.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань здобувачів освіти, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного здобувача освіти, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

 

 

3.4. Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей здобувачів базової середньої освіти

 

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачі освітив. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

  

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику предмета

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

2

Спілкування

іноземними

мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв'язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов'язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні

компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-

цифрова

компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв'язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв'язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв'язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди - це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту

8

Соціальна і

громадянська

компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв'язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в здобувачі освітив здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й

сталий розвиток

Формування в здобувачі освітив соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в здобувачі освітив готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в здобувачі освітив якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я  і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов'язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов'язані із ризиками для життя і здоров'я.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння здобувачами освіти практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачі освітив до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачі освітив до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 


 

3.5. Навчальний план 5 класів базової середньої освіти
з навчанням українською мовою

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

5 клас

Разом

Мовно-літературна

Українська мова

4

4

Українська література

2

2

Іноземна мова (англійська)

3

3

Іноземна мова (німецька)

2

2

Зарубіжна література

1,5

1,5

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

1

1

Мистецька*

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Математична

Математика

4

4

Природнича

Пізнаємо природу

2

2

Технологічна

Технології

2

2

Інформатична

Інформатика

1

1

Соціальна і здоров’язбережу-вальна

Здоров’я, безпека та добробут

1

1

Етика

1

1

Фізична культура

Фізична культура**

3

3

Разом

26,5+3

26,5+3

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачі освітив, але обов'язково фінансуються.

 


3.6. Навчальний план 6-9 класів базової середньої освіти

з навчанням українською мовою

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

6

7

8

9

Разом

Мови і літератури

Українська мова

3,5

2,5

2

2

10

Українська література

2

2

2

2

8

Іноземна мова (англійська)

3

3

3

3

12

Зарубіжна література

2

2

2

2

8

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1,5

1,5

5

Всесвітня історія

1

1

1

1

4

Основи правознавства

-

-

-

1

1

Мистецтво*

Музичне мистецтво

1

1

-

-

2

Образотворче мистецтво

1

1

-

-

2

Мистецтво

-

-

1

1

2

Математика

Математика

4

-

-

-

4

Алгебра

-

2

2

2

6

Геометрія

-

2

2

2

6

Природознавство

Біологія

2

2

2

2

8

Географія

2

2

2

1,5

7,5

Фізика

-

2

2

3

7

Хімія

-

1,5

2

2

5,5

Технології

Трудове навчання

2

1

1

1

5

Інформатика

1

1

2

2

6

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

4

Фізична культура**

3

3

3

3

12

Разом

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

113

+12

Гранично допустиме навчальне навантаження

31

32

33

33

129

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачі освітив, але обов'язково фінансуються.

 

 


РОЗДІЛ 4. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ

СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ


4.1. Обґрунтування освітньої програми повної загальної

середньої освіти

 

Освітня програма повної загальної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов'язкових результатів навчання, окреслених:

·         Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №139 ;

·         Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

·         Наказом Міністерства освіти і науки від 28.11.2019 України №1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

·         Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для здобувачі освітив 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698).

·         Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам».

 

 


4.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти

 

Повна загальна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти освіти. Здобувачі освіти, які здобули базову середню освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої (профільної) освіти цього ж навчального року.

Навчання за освітньою програмою повної загальної середньої освіти можуть розпочинати здобувачі освіти, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом здобуття базової середньої освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень базової середньої освіти здобувачі освіти повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 за № 184/28314.

 


4.3. Загальний обсяг навального навантаження для здобувачів повної загальної середньої освіти

 

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів повної загальної середньої освіти для 11-х класів складає 990 годин/навчальний рік (1080 годин/навчальний рік).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру третього рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачі освітив. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти. Варіативна складова використана на збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової (іноземної мови (англійської)), які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня.

 

 


4.4. Опис очікуваних результатів навчання та компетентностей здобувачів повної загальної середньої освіти

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в здобувачі освітив здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в здобувачі освітив уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-         організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-         окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-         предмети за вибором;

-         роботу в проектах;

-         позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

  

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в здобувачі освітив соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в здобувачі освітив готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в здобувачі освітив якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в здобувачі освітив чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння здобувачами освіти практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

За модульним принципом реалізується зміст базового предмета «Фізика і астрономія». У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.

Навчальним планом повної загальної середньої освіти передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»).

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

-   базові та вибірково-обов'язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

-   профільні предмети ;

-   курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб здобувачів освтіи, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо.

Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети.

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів (Англійська мова) з урахуванням потреб здобувачі освітив.

 

 


4.5. Навчальний план 11 класів повної загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

11

Разом

Українська мова

2

2

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова*

2+1

2+1

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

0

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1

1

Фізика і астрономія

4

4

Хімія

2

2

Фізична культура**

3

3

Захист України

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети

Інформатика

1,5

1,5

Технології

1,5

1,5

Усього

27+3

27+3

Гранично допустиме тижневе навантаження

33

33

* За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.

** Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на здобувача освіти.

 


РОЗДІЛ 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ


 

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі, лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти.

Заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Також, в очному режимі, у разі нестачі в шкільних укриттях місць для всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання по змінах або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму.

За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних адміністрацій. Рішення приймається за участю батьків. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну форму або індивідуальний графік навчання, або перевести дитину на екстернатну форму навчання. Для учнів, батьки яких оберуть онлайн навчання, у закладі освіти можуть організовуватись окремі класи з дистанційною формою організації освітнього процесу. Також, за умови обладнання класних приміщень відеокамерами, може бути створена можливість для дистанційного спостереження за уроком або відеозапису уроків.

Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті.

Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322- 22 «Про організацію 2022/2023 навчального року».

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5 класах, 1,5 години у 6 – 9 класах, 2 години - у 10-11(12) класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року №957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2022; Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами»; листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 - 384, «Щодо посадових обов'язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, висновків ІРЦ, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створено 2 класи з інклюзивним навчанням де навчаються 2 здобувачі освітив з особливими освітніми потребами та може бути організовано індивідуальну форму навчання (педагогічний патронаж).

Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:

-         забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП;

-         забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;

-         облаштування кабінетів психологічного розвантаження для проведення корекційно-розвиткових занять;

-         забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Інклюзивне навчання - це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Для здобувачів освіти 7 класу (з інклюзивним навчанням) - відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 ) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини (таблиця 1).

Для здобувачів освіти 8 класу (з інклюзивним навчанням) - відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини (таблиця 1).

Індивідуальна програма розвитку розробляється командою супроводу (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог та інші) із обов'язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про здобувача освіти, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.

Частиною ІПР є індивідуальний навчальний план який затверджується керівником закладу освіти та переглядається двічі на рік з метою коригування.

Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом) закладу та педагогічними працівниками.

Практичний психолог надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в інклюзивних класах, вивчає стан адаптації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Особливістю освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від двох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку ІРЦ та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме: корекція розвитку; розвиток мовлення; лікувальна фізкультура (ритміка); соціально-побутове орієнтування; розвиток слухового сприйняття та формування вимови та інші.

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально- пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень здобувачі освітив та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Здобувачі освіти з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров'я.

 


РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСОВУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Заклад освіти потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини - основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

·        формування компетентностей;

·        розвитку компетентностей;

·        перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

·        корекції основних компетентностей;

·        комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних здобувачі освітив іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або здобувачами освіти визначаються теми доповідей здобувачів освіти, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії здобувачі освіти отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з здобувачами освіти, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію здобувачі освітив. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або здобувачі освіти підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачі освітив в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності здобувачі освіти можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення здобувачі освітив з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Здобувачам освіти, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи здобувачам освіти зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння здобувачами освіти змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Здобувачі освіти одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях здобувачі освіти самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота здобувачі освітив у парах змінного складу) за умови, що окремі здобувачі освіти виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати здобувачам освіти практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором здобувачами освіти по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Здобувачі освіти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію здобувачі освітив до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачами освіти. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасному закладі освіти.

 

 


РОЗДІЛ 7. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

 


Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань здобувачів освіти; участі здобувачів освіти у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі здобувачів освіти у ДПА і ЗНО (НМТ).

 

 

 


РОЗДІЛ 8. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ


 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

·        кадрове забезпечення освітньої діяльності;

·        навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

·        матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

·        якість проведення навчальних занять;

·        моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-         оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-         контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачі освітив, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-         моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-         створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 


РОЗДІЛ 9. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ


 

         Для виконання освітніх програм закладу освіти на 2022/2023 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; модельних навчальних програм; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – «модель» випускника.

 

 


РОЗДІЛ 10. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ


 

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» навчальний рік у закладах загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День Знань – 1 вересня.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 30 червня 2023 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів.

         Структура навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою (ст. 15 Закону України «Про загальну середню освіту»).

         Орієнтовна структура навчального року:

І семестр - з 01 вересня до 30 грудня 2022 року;

ІІ семестр - з 16 січня до 31 травня 2023 року.

Впродовж навчального року проводяться канікули: 

-         осінні канікули з 31 жовтня по 06 листопада 2023 року;

-         зимові канікули з 31 грудня 2022 року по 15 січня 2023 року;

-         весняні канікули з 27 березня по 2 квітня 2023 року.

-         літні канікули – з 01 червня по 31 серпня 2023 року.

         Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

         Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

         Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів - остання декада травня 2023 року; для 9-х класів - календарний тиждень після закінчення навчального року.

        

Враховуючи умови карантинних обмежень та правового режиму воєнного стану структура навчального року може коригуватися в залежності від епідемічної ситуації. Такі зміни, відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» схвалюються педагогічною радою та вводяться в дію наказом керівника.