дню рідної мови.

Бібліотекар оформила виставку літератури під рубрикою «Наш скарб – рідна мова», в якій звертається від імені письменників Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Пантелеймона Куліша, Марко Вовчок, Квітки Основ’яненко, Карпенка-Карого, Василя Барки до молодого покоління словами: «Розмовляй українською, читай українською, бережи і розвивай українську мову! Гордися, що ти  українець!»

 

Крім того, був оформлений стенд під рубрикою «Хто? Що? Коли? й чому? Де?», який містив багато цікавої інформації про історію української мови, походження деяких слів, чайнворд, кросворди, «Мудрий вернісаж»,  експерс «Київ – куди?», фразеологізми.

2. По радіовузлі звучала передача «5 хвилин поезії поетів-земляків». Епіграфом до неї були взяті слова Пантелеймона Куліша: «Єдиний скарб у тебе – рідна мова».

У цих словах – уся доля народу. Без них немає нас, немає нашого минулого, немає й майбутнього.

У нашій мові – думки і мрії наших предків про волю і щастя, боротьба й звитяга, їхнє одвічне трудолюбство і мрійлива душа. Наша мова – одне з див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого. Вслухайтеся в неї.

 

              Рідна мова

Бог дарунки народам давав:

Кому золото, кому гроші,

Кому одіж шовкову.

 

А моєму народу дав пісню

Й освятив його мову.

О, ця мова!

І скарб, і краса!

 

Вона в росах квітучих купалася,

В солов'їних піснях народилась вона,

В калинових гаях причащалася.

 

Мова моя барвінкова,

Мова моя волошкова,

Чиста, пахуча, медова...

 

П'ю її, п'ю і впиваюся

чарами кожного слова.

 

Рідна мова моя - то джерельна вода,

Цвіт черемхи і вишні червоні,

Колискова твоя і моя

І бабусина казка, і дідові коні.

 

Рідна мова моя –

Мого серця тепло,

Коровай, що як сонце, сміється,

І велика, велика любов,

Що людині навіки дасться.

 

Рідна мова моя –

То потічок гірський,

То ліси, то поля, то долини,

То святиня народу мого,

То душа України.

 

 

 

 

 

Мово моя калинова –

Матінки щира розмова.

Стежка моя рушникова,

Смуток ти мій барвінковий.

 

Мово моя калинова –

Крила твої ластівкові.

Доля твоя полинова,

Загублена щастя підкова.

 

Мово моя калинова –

Пісня моя колискова.

Лагідна хвиля Дніпрова,

Небо моє веселкове.

 

Мово моя калинова,

Не скорена ханом ні ляхом.

Народу мого крапля крові,

Зірка Чумацького шляху.